бутилен
БУТИЛЕ́Н, у, ч., хім.
Газ, що являє собою органічну сполуку; ненасичений вуглеводень.
Бутилен застосовується як сировина у виробництві синтетичного каучуку (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)БУТИЛЕ́Н, у, ч., хім.
Газ, що являє собою органічну сполуку; ненасичений вуглеводень.
Бутилен застосовується як сировина у виробництві синтетичного каучуку (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)