бутилен

бутиле́н

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. бутилен — БУТИЛЕ́Н, у, ч., хім. Газ, що являє собою органічну сполуку; ненасичений вуглеводень. Бутилен застосовується як сировина у виробництві синтетичного каучуку (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. бутилен — бутиле́н (від бутил) органічна сполука, газ з характерним запахом. Міститься в нафті. Застосовують для одержання бутадієну, бутилкаучуку, моторного палива.  Словник іншомовних слів Мельничука