бібка
БІ́БКА, и, ж., розм.
Маленька кулька овечого, козячого, заячого та іншого посліду.
Навколо дикої груші зайці, як вівці на тирлі, збили сніг і густо посипали бібками (С. Чорнобривець).
Словник української мови (СУМ-20)БІ́БКА, и, ж., розм.
Маленька кулька овечого, козячого, заячого та іншого посліду.
Навколо дикої груші зайці, як вівці на тирлі, збили сніг і густо посипали бібками (С. Чорнобривець).
Словник української мови (СУМ-20)