бідняцький
БІДНЯ́ЦЬКИЙ, а, е.
Прикм. до бідня́к.
Зазнавши лиха – і бідняцького, і солдатського – Мельник уже не міг стояти осторонь навколишніх подій (з газ.);
// Належний біднякові, біднякам.
Худенькі бідняцькі шкапинки із шкури вилазили, тягнучи погано врихтовані плуги (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)