Великий тлумачний словник сучасної мови

бідняцький

бідня́цький

-а, -е.

Прикм. до бідняк.

|| Належний біднякові, біднякам.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. бідняцький — бідня́цький прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. бідняцький — БІДНЯ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до бідня́к. Зазнавши лиха – і бідняцького, і солдатського – Мельник уже не міг стояти осторонь навколишніх подій (з газ.); // Належний біднякові, біднякам. Худенькі бідняцькі шкапинки із шкури вилазили, тягнучи погано врихтовані плуги (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  3. бідняцький — Бідня́цький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. бідняцький — БІДНЯ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до бідня́к. Як настала бідняцька воля — змінилась панська доля (Укр.. присл.., 1955, 338); // Належний біднякові, біднякам. Худенькі бідняцькі шкапинки із шкури вилазили, тягнучи погано врихтовані плуги (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 153).  Словник української мови в 11 томах