Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
бідняцтво —
бідня́цтво іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
бідняцтво —
БІДНЯ́ЦТВО, а, с., збірн. Бідняки, незаможники; біднота. Голодне і холодне, сповнене надій і спрагле правди, бідняцтво безоглядно кинулось у вир суспільних перемін (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
бідняцтво —
БІДНЯ́ЦТВО, а, с., збірн. Бідняки, незаможники; біднота. — По цій стежці я зможу дійти далеко-далеко, аж до самого Леніна! — А що ж, — хитнув головою Кузь, — як разом ітимеш з бідняцтвом, то й дійдеш (Тич., І, 1957, 242).
Словник української мови в 11 томах