бідняцтво
БІДНЯ́ЦТВО, а, с., збірн. Бідняки, незаможники; біднота.
— По цій стежці я зможу дійти далеко-далеко, аж до самого Леніна! — А що ж, — хитнув головою Кузь, — як разом ітимеш з бідняцтвом, то й дійдеш (Тич., І, 1957, 242).
Словник української мови (СУМ-11)