бідняцький
БІДНЯ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до бідня́к.
Як настала бідняцька воля — змінилась панська доля (Укр.. присл.., 1955, 338);
// Належний біднякові, біднякам.
Худенькі бідняцькі шкапинки із шкури вилазили, тягнучи погано врихтовані плуги (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 153).
Словник української мови (СУМ-11)