білозубка

БІЛОЗУ́БКА, и, ж.

Маленький комахоїдний ссавець родини землерийкових з білими зубами.

Розміри білозубок малих, здобутих у західних областях України: довжина тіла і голови 55,0–56,0 мм, довжина хвоста 31,0–33,0 мм (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. білозубка — білозу́бка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. білозубка — -и, ж. Маленька комахоїдна землерийка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. білозубка — БІЛОЗУ́БКА, и, ж. (Crocidura). Маленька комахоїдна землерийка. Розміри білозубок малих, здобутих у західних областях УРСР..: довжина тіла і голови 55,0-56,0 мм, довжина хвоста 31,0-33,0 мм (Звірі зах. обл. Укр., 1956, 26).  Словник української мови в 11 томах