Словник української мови у 20 томах

білявий

БІЛЯ́ВИЙ, а, е.

Який має світле волосся; біловолосий; протилежне чорнявий.

Проз браму йшов на службу молоденький урядовець, русявий, аж білявий (І. Нечуй-Левицький);

Я ще був у школі. Висока, білява панна мене полюбила (В. Стефаник);

У дверях сусідньої кімнати з'являється білява дівчина (Я. Галан);

Дуже висока, зовсім білява дівчина .. навіть не поворухнеться, задивившись на воза (В. Винниченко);

Ця мініатюрна білява жіночка, ще не дуже стара, але вже помітно вимучена життям (М. Слабошпицький);

// Який має білувате забарвлення; білий, білястий, блідий.

Мережку ти шиєш, тобі я читаю, А світ .. ласкаво лягає На стомлене личко біляве твоє (І. Манжура);

З берега .. тиснулося бадилля високих гірських лопухів з білявим листям (І. Франко);

Біляве лице його [батька] світилося від тих ясних плям, що бігали по хаті (М. Грушевський);

Данило Хронь кліпав білявими віями (В. Кучер).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. білявий — (зі світлим волоссям) русявий, світловолосий, ясноволосий, біловолосий, жарт. білобровий.  Словник синонімів Полюги
  2. білявий — біля́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. білявий — Біловолосий, ясноволосий; (- личко) білий, блідий; пор. РУСИЙ.  Словник синонімів Караванського
  4. білявий — -а, -е. Який має світле волосся; біловолосий; прот. чорнявий. || Який має білувате забарвлення; білий, білястий, блідий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. білявий — I білявенький, білявець, біляночка (ж.), блондин Фразеологічні синоніми: як у сметані; як сметаною облитий II див. білий  Словник синонімів Вусика
  6. білявий — БІ́ЛИЙ (який має колір молока, снігу, крейди і под.), БІЛОСНІ́ЖНИЙ підсил., СНІ́ЖНО-БІ́ЛИЙ підсил., СНІ́ЖНИЙ (СНІЖНИ́Й рідше) підсил. поет., ЛЕБЕДИ́НИЙ поет.  Словник синонімів української мови
  7. білявий — Біля́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. білявий — БІЛЯ́ВИЙ, а, е. Який має світле волосся; біловолосий; протилежне чорнявий. Проз браму йшов на службу молоденький урядовець, русявий, аж білявий (Н.-Лев., IV, 1956, 305); Я ще був у школі. Висока, білява панна мене полюбила (Стеф.  Словник української мови в 11 томах