білявий

I

білявенький, білявець, біляночка (ж.), блондин

Фразеологічні синоніми: як у сметані; як сметаною облитий

II

див. білий

Значення в інших словниках

1. білявий — (зі світлим волоссям) русявий, світловолосий, ясноволосий, біловолосий, жарт. білобровий.  Словник синонімів Полюги
2. білявий — біля́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. білявий — Біловолосий, ясноволосий; (- личко) білий, блідий; пор. РУСИЙ.  Словник синонімів Караванського
4. білявий — -а, -е. Який має світле волосся; біловолосий; прот. чорнявий. || Який має білувате забарвлення; білий, білястий, блідий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. білявий — БІЛЯ́ВИЙ, а, е. Який має світле волосся; біловолосий; протилежне чорнявий. Проз браму йшов на службу молоденький урядовець, русявий, аж білявий (І. Нечуй-Левицький); Я ще був у школі. Висока, білява панна мене полюбила (В.  Словник української мови у 20 томах
6. білявий — БІ́ЛИЙ (який має колір молока, снігу, крейди і под.), БІЛОСНІ́ЖНИЙ підсил., СНІ́ЖНО-БІ́ЛИЙ підсил., СНІ́ЖНИЙ (СНІЖНИ́Й рідше) підсил. поет., ЛЕБЕДИ́НИЙ поет.  Словник синонімів української мови
7. білявий — Біля́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. білявий — БІЛЯ́ВИЙ, а, е. Який має світле волосся; біловолосий; протилежне чорнявий. Проз браму йшов на службу молоденький урядовець, русявий, аж білявий (Н.-Лев., IV, 1956, 305); Я ще був у школі. Висока, білява панна мене полюбила (Стеф.  Словник української мови в 11 томах