Словник української мови у 20 томах

бісиноз

БІСИНО́З, у, ч.

Захворювання легень, яке розвивається при тривалому вдиханні волокнистого рослинного пилу (бавовни, льону, конопель); різновид пневмоконіозу.

Бісиноз є професійною хворобою тіпальників льону (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бісиноз — -у, ч. Захворювання респіраторного апарату, зумовлене професійним контактом з бавовняним пилом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бісиноз — бісино́з (від грец. βύσσος – бавовна і ...ноз) захворювання внаслідок запорошення легенів бавовняним пилом.  Словник іншомовних слів Мельничука