біснування
БІСНУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. біснува́тися.
Рясний регіт покрив біснування полковника (І. Кулик);
* Образно. От-от вже мала впасти на землю злива страшна і лиховісна. Ми стояли під стіною хати, спостерігаючи це біснування огню (Ю. Смолич);
Була я кілька разів на дискотеці, спостерігала за біснуванням молоді (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)