ваговитий

ВАГОВИ́ТИЙ, а, е.

1. Повноцінний вагою (див. вага́¹ 1).

Біля Ярмоленка, іще вищий за нього та розлогіший у плечах, зіперся на ваговитий дубовий ціпок .. дід Дем'ян (Микола Чернявський);

А квасоля у мене така дорідна та ваговита – справжні тобі горіхи (І. Рябокляч);

Дід, обережно пересипаючи з руки в руку ваговите зерно пшениці, відповів: – Авжеж непогана! (з публіц. літ.).

2. перен. Важливий за своїм значенням.

І дівчатко .. Все розказує про справи, Ваговиті, таємні (Леся Українка);

Особа професора О. І. Білецького в історії новітньої української літератури й літературознавства надзвичайно ваговита й світла (з мемуарної літ.);

// Змістовний, авторитетний.

Він говорив неголосно, але слова лягали ваговиті й гарячі (І. Цюпа);

Був [князь] твердий духом, певно, мав намір сказати щось ваговите (Д. Міщенко).

Значення в інших словниках

1. ваговитий — вагови́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ваговитий — -а, -е. 1》 Повноцінний вагою. 2》 перен. Важливий своїм значенням. || Змістовний, авторитетний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ваговитий — див. важкий  Словник синонімів Вусика
4. ваговитий — ВАГО́МИЙ (багатий змістом), ВАГОВИ́ТИЙ, ЗМІСТО́ВНИЙ, АВТОРИТЕ́ТНИЙ, СОЛІ́ДНИЙ (який спирається на визнані джерела, відбиває думки поважної особи). Служіння людям... Хороші, вагомі слова (М.  Словник синонімів української мови
5. ваговитий — ВАГОВИ́ТИЙ, а, е. 1. Повноцінний вагою. А квасоля у мене така дорідна та ваговита — справжні тобі горіхи (Ряб., Жайворонки, 1957, 149); Дід, обережно пересипаючи з руки в руку ваговите зерно пшениці, відповів: — Авжеж непогана! (Колг. Укр.  Словник української мови в 11 томах