ваговито
ВАГОВИ́ТО.
Присл. до вагови́тий 2.
Збуджено крокуючи по землянці, Завадовський говорив запально, переконливо, ваговито (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)ВАГОВИ́ТО.
Присл. до вагови́тий 2.
Збуджено крокуючи по землянці, Завадовський говорив запально, переконливо, ваговито (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)