ваговито

ВАГОВИ́ТО. Присл. до вагови́тий 2.

Збуджено крокуючи по землянці, Завадовський говорив запальна, переконливо, ваговита (Добр., Ол. солдатики, 1961, 213).

Значення в інших словниках

1. ваговито — вагови́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. ваговито — Присл. до ваговитий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ваговито — ВАГОВИ́ТО. Присл. до вагови́тий 2. Збуджено крокуючи по землянці, Завадовський говорив запально, переконливо, ваговито (С. Добровольський).  Словник української мови у 20 томах