вакуватися
ВАКУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., розм.
Те саме, що вакува́ти.
– Оце тобі земля й воля! – сплеснув руками Вересай. – Ну, коли так, то нехай земля вакується (Ф. Бурлака);
– Добру нічого вакуватись без догляду (А. Іщук);
Піп знав одне – аби Тарас не вакувався. А то ж, якби де запопав олівчик, малює щось! (Василь Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)