вакуватися
ВАКУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., розм. Те саме, що вакува́ти 1.
— Оце тобі земля й воля! — сплеснув руками Вересай. — Ну, коли так, то нехай земля вакується (Бурл., О. Вересай, 1959, 187);
— Добру нічого вакуватись без догляду (Іщук, Вербівчани, 1961, 115).
Словник української мови (СУМ-11)