ввірчений

ВВІ́РЧЕНИЙ (УВІ́РЧЕНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до вверті́ти.

На шиї в неї [собаки] був ремінець з довгим ланцюгом, прикутим до ввірченого в стіну залізного кільця (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. ввірчений — вві́рчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. ввірчений — I (увірчений), -а, с. Дієприкм. пас. мин. ч. до ввертіти. II увірчений, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ввірчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ввірчений — ВВІ́РЧЕНИЙ (УВІ́РЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вверті́ти. На шиї в неї був ремінець з довгим ланцюгом, прикутим до ввірченого в стіну залізного кільця (Донч., III, 1956, 70).  Словник української мови в 11 томах