вдовиця
ВДОВИ́ЦЯ (УДОВИ́ЦЯ), і, ж.
Те саме, що вдова́.
У одній хатці, що вкрай стояла, .. жила удова, а у вдовиці був син, дитина єдина (Марко Вовчок);
З попелищ підвівся перший дім! Вдовиця там звила гніздо сирітонькам своїм (М. Нагнибіда);
На його стук у двері з хати злякано вискочила удовиця (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)