Словник української мови у 20 томах

вдовичий

ВДОВИ́ЧИЙ (УДОВИ́ЧИЙ), а, е, рідко.

Прикм. до вдови́ця.

Глядів [чужинець] .. на молоду маму в голубій вдовичій завої [чалмі] (К. Гриневичева);

Пам'ятаю, бабуся моя, панотцева мати, як побачить, було, яку дуенью в довгому покривалі удовичому, то каже, було, мені: “Поглянь на неї, внучку, – чиста тобі дуенья Кінтаньйона!” (М. Лукаш, пер. з тв. М. Сервантеса).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вдовичий — вдови́чий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. вдовичий — (удовичий), -а, -е, діал. Те саме, що вдовин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вдовичий — ВДОВИ́ЧИЙ (УДОВИ́ЧИЙ), а, е, рідко. Те саме, що вдо́вин.  Словник української мови в 11 томах