великодушно

ВЕЛИКОДУ́ШНО.

Присл. до великоду́шний.

Василько великодушно залишив торбину другові (О. Донченко);

– Знайомий? – запитав шофер Вася, великодушно притримуючи машину (В. Собко);

– Ну, співай, тільки тихо, – великодушно дозволив Хлипало (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. великодушно — великоду́шно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. великодушно — Присл. до великодушний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. великодушно — ВЕЛИКОДУ́ШНО. Присл. до великоду́шний. Василько великодушно залишив торбину другові (Донч., V, 1957, 44); — Знайомий? — запитав шофер Вася, великодушно притримуючи машину (Собко, Нам спокій.., 1959, 8); — Ну, співай, тільки тихо, — великодушно дозволив Хлипало (Збан., Єдина, 1959, 155).  Словник української мови в 11 томах