Словник української мови у 20 томах

вербигерація

ВЕРБИГЕРА́ЦІЯ, ї, ж., мед.

Одноманітне безглузде повторення слів чи уривків фраз психічно хворою людиною.

Розлад асоціативного процесу, як правило, супроводжується вербигерацією (з наук.-попул. літ.);

У найтяжчих випадках тривожної депресії спостерігається стогнання, тривожна вербигерація, самокатування (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вербигерація — вербигера́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. вербигерація — -ї, ж. Надмірна, безглузда мова з повторенням слів.  Великий тлумачний словник сучасної мови