вербувальниця

ВЕРБУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж.

Жін. до вербува́льник.

Нещодавно правоохоронці затримали вербувальницю неповнолітньої дівчини та провідника нелегалів (з газ.);

Іноді вербувальниці розповідали потенційним жертвам вигадані історії успіху, вихваляючись великими сумами грошей, що їх вони буцімто заробили за кордоном (з Інтернету).

Значення в інших словниках

1. вербувальниця — вербува́льниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вербувальниця — -і. Жін. до вербувальник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вербувальниця — ВЕРБУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до вербува́льник.  Словник української мови в 11 томах