вергання

ВЕ́РГА́ННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. ве́рга́ти.

Гряде душа. За громом. По грудках .. Ти розпрощаєшся з старим порогом? .. Ти все відринеш? І збагнеш нове? І зрозумієш суть – в верганні бурі (В. Стус);

У спектаклі були і громи небесні, і дими, і блискавиці, і вергання каміння на грішні голови (з газ.).

Значення в інших словниках

1. вергання — ве́рга́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. вергання — -я, с. Дія за знач. вергати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вергання — ВЕ́РГА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ве́рга́ти.  Словник української мови в 11 томах
4. вергання — Вергання, -ня с. Бросаніе, швыряніе. Г. Барв. 4 25.  Словник української мови Грінченка