вергуни
ВЕРГУНИ́, і́в, мн. (одн. вергу́н, а́, ч.).
Смажені у смальці або олії кондитерські вироби із бездріжджового тіста.
Пекарня і справді чудова: .. тут баханці [буханці], вергуни, калачі (Марко Вовчок);
– Сідай, Улянко, – запросила вчителька. – Чаю вип'єш. Улянка засоромилась..; та вчителька поставила на стіл тарілку з хрускотливими вергунами (О. Донченко);
Вергуни роблять із бездріжджового тіста, до нього додають ложку горілки чи рому, смажать на смальці або олії і посипають цукровою пудрою (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)