Словник української мови у 20 томах

вередуля

ВЕРЕДУ́ЛЯ, і, ч. і ж., розм.

Те саме, що вереда́.

Вередуля-вереда, дай того, чого нема (з народної творчості).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вередуля — див. вередливий  Словник синонімів Вусика