Словник української мови у 20 томах

верлань

ВЕРЛА́НЬ, я́, ч., розм., рідко.

Той, хто багато кричить; криклива людина.

Троянець Теленор одважний .. Горлань, верлань, кулачник страшний (І. Котляревський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. верлань — -я, ч., розм. Той, хто багато кричить; криклива людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Верлань — Верла́нь прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
  3. верлань — див. крикливий  Словник синонімів Вусика
  4. верлань — КРИКУ́Н (той, хто часто й багато кричить), ВЕРЛА́НЬ розм., ЗІПА́КА розм.; ГОРЛА́НЬ розм., ГОРЛА́Й розм., ГОРЛОПА́Н розм., ГОРЛОДЕ́Р розм., ГОРЛА́Ч розм. (той, хто кричить на все горло); ГАРИ́КАЛО розм. (той, хто сердито покрикує); ВЕРЕСКУ́Н розм.  Словник синонімів української мови
  5. верлань — ВЕРЛА́НЬ, я́, ч., розм. Той, хто багато кричить; криклива людина. Троянець Теленор одважний.. Горлань, верлань, кулачник страшний (Котл., І, 1952, 235).  Словник української мови в 11 томах
  6. верлань — Верлань, -ня м. Крикунъ. Горлань, верлань, кулачник страшний. Котл. Ен. V. 66.  Словник української мови Грінченка