верлань
ВЕРЛА́НЬ, я́, ч., розм. Той, хто багато кричить; криклива людина.
Троянець Теленор одважний.. Горлань, верлань, кулачник страшний (Котл., І, 1952, 235).
Словник української мови (СУМ-11)ВЕРЛА́НЬ, я́, ч., розм. Той, хто багато кричить; криклива людина.
Троянець Теленор одважний.. Горлань, верлань, кулачник страшний (Котл., І, 1952, 235).
Словник української мови (СУМ-11)