Значення в інших словниках
-
верлань —
-я, ч., розм. Той, хто багато кричить; криклива людина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
верлань —
ВЕРЛА́НЬ, я́, ч., розм., рідко. Той, хто багато кричить; криклива людина. Троянець Теленор одважний .. Горлань, верлань, кулачник страшний (І. Котляревський).
Словник української мови у 20 томах
-
Верлань —
Верла́нь прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Орфографічний словник української мови
-
верлань —
КРИКУ́Н (той, хто часто й багато кричить), ВЕРЛА́НЬ розм., ЗІПА́КА розм.; ГОРЛА́НЬ розм., ГОРЛА́Й розм., ГОРЛОПА́Н розм., ГОРЛОДЕ́Р розм., ГОРЛА́Ч розм. (той, хто кричить на все горло); ГАРИ́КАЛО розм. (той, хто сердито покрикує); ВЕРЕСКУ́Н розм.
Словник синонімів української мови
-
верлань —
ВЕРЛА́НЬ, я́, ч., розм. Той, хто багато кричить; криклива людина. Троянець Теленор одважний.. Горлань, верлань, кулачник страшний (Котл., І, 1952, 235).
Словник української мови в 11 томах
-
верлань —
Верлань, -ня м. Крикунъ. Горлань, верлань, кулачник страшний. Котл. Ен. V. 66.
Словник української мови Грінченка