вершкування

ВЕРШКУВА́ННЯ, я, с., с. г.

Дія за знач. вершкува́ти.

У фазі масового стеблування лікарських рослин (наприклад, валеріани) обов'язковим є зрізання верхівок (вершкування), яке сприяє суттєвому збільшенню урожаю сировини (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. вершкування — вершкува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вершкування — -я, с. Дія за знач. вершкувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вершкування — ВЕРШКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вершкува́ти. Після вершкування різко посилюється процес нагромадження нікотину в махорці (Техн. культ., 1956, 337).  Словник української мови в 11 томах