виверткий
ВИВЕРТКИ́Й, а́, е́, розм.
Який уміє знаходити вихід зі скрутного становища, вдається до хитрощів.
Часто посередників між людьми і потойбічним світом наділяли рисами лисиць, цих хитрих і вивертких звірів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)