виверткий
ВИВЕРТКИ́Й, а́, е́. Який уміє знаходити вихід із скрутного становища, вдається до хитрощів.
Земляника людина товста, а шахрай тонкий. Незважаючи на неосяжну товщину свою, має багато виверткого й підлесливого у висловах, вчинках (Про мист. театру, 1954, 29).
Словник української мови (СУМ-11)