видноколо

ВИДНОКО́ЛО, а, с., поет.

1. Обрій, горизонт.

Можна .. з батькового плеча побачити, як несподівано ширшає видноколо землі (М. Стельмах);

Де небокрай, землі де видноколо, Й старі дуби, згорбатілі від дум (Є. Гуцало);

// Простір, який можна охопити зором.

Скоро заюжить серпень, затягне степовi виднокола курявною сухою каламуттю (О. Гончар).

2. перен. Сукупність, весь обсяг чого-небудь, доступного для спостереження, дослідження, пізнання.

На жаль, про цю самобутню постать Феодосія Тарана на видноколі журналістики 20–30-х років ХХ ст. майже нічого не написано (із журн.).

3. перен. Те саме, що виднокру́г 2.

Лише в емiграцiї розгорнулася праця над перекладом творiв Рiльке, хоч почата вона вже давно, як давно любили поета в Українi нечисленнi серед нас люди з широким видноколом (з мемуарної літ.).

Значення в інших словниках

1. видноколо — видноко́ло іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. видноколо — Обрій, виднокруг, горизонт, крайнебо, виднокіл, небокрай, небосхил, виднокрай, г. овид  Словник синонімів Караванського
3. видноколо — -а, с., поет. Обрій, овид, небокрай, горизонт. || Простір, який можна охопити зором.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. видноколо — див. горизонт  Словник чужослів Павло Штепа
5. видноколо — див. обрій  Словник синонімів Вусика
6. видноколо — ГОРИЗО́НТ (видимий на відкритій місцевості простір), О́БРІЙ, КРУГОВИ́Д, О́ВИД рідше, ВИДНОКО́ЛО (ВИНОКО́ЛО рідше) поет., ВИДНОКРА́Й поет., ВИДНОКРУ́Г поет., ВИДНОКІ́Л поет.  Словник синонімів української мови
7. видноколо — ВИДНОКО́ЛО, а, с., поет. Обрій, горизонт. Далеко розляглась долина Іорданська, на видноколі мріють гори (Л. Укр., І, 1951, 147); Даль засніжена, крута, Синь небесна виднокола Снігом сіє (Мал., Чотири літа, 1946, 107); Можна..  Словник української мови в 11 томах