видіння
ВИДІ́ННЯ, я, с.
Образ, що постає у свідомості, в уяві, а також у сні.
Я, глянувши в напівзамерзле скло, грізне й барвисте вгледіла видіння (М. Бажан);
Закриєш очі – і встають в уяві видіння гір, лісів, лугів, долин (І. Гончаренко);
Сон був тривожний, неспокійний. Лихі видіння спливали одно за одним (О. Гуреїв).
Словник української мови (СУМ-20)