видіння
ВИДІ́ННЯ, я, с. Образ, що постає в свідомості, в уяві, а також у сні.
Закриєш очі — і встають в уяві видіння гір, лісів, лугів, долин (Гонч., Вибр., 1959, 258);
Сон був тривожний, неспокійний. Лихі видіння спливали одно за одним (Гур., Осок. друзі, 1946, 9).
Словник української мови (СУМ-11)