видіти
ВИ́ДІТИ, джу, диш, недок., діал. Бачити.
Розповідають люди, що виділи на власні очі [машину], і не можуть нахвалитися (Фр., II, 1950, 38);
Виділа я, що на нашому полі Гарне в цім році вродилося жито (Павл., Бистрина, 1959, 105).
Словник української мови (СУМ-11)