Словник української мови у 20 томах

викаблучування

ВИКАБЛУ́ЧУВАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. викаблу́чуватися.

Є пісні, слухаючи які, хочеться затулити вуха, щоб не чути, заплющити очі, щоб не бачити кривляння та викаблучування деяких виконавців (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. викаблучування — -я, с., розм. Позерство, хизування, манірність.  Великий тлумачний словник сучасної мови