викатниця

ВИКА́ТНИЦЯ, і, ж., гірн.

Жін. до вика́тник.

Щоб вижити в голодні тридцяті роки, Катя пішла працювати викатницею на шахту, хоча штовхати поперед себе вагонетки з рудою – справа важка (із журн.).

Значення в інших словниках

1. викатниця — вика́тниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. викатниця — -і. Жін. до викатник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викатниця — ВИКА́ТНИЦЯ, і, ж., гірн. Жін. до вика́тник.  Словник української мови в 11 томах