викатник

ВИКА́ТНИК, а, ч., гірн.

Те саме, що відка́тник.

Викатник штовхав вагонетку до чорної стрічки транспортера (із журн.).

Значення в інших словниках

1. викатник — вика́тник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. викатник — -а, ч., гірн. Робітник, який займається відкочуванням (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викатник — ВИКА́ТНИК, а, ч., гірн. Робітник, який займається відкочуванням (у 2 знач.).  Словник української мови в 11 томах