Словник української мови в 11 томах

викатник

ВИКА́ТНИК, а, ч., гірн. Робітник, який займається відкочуванням (у 2 знач.).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. викатник — вика́тник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. викатник — -а, ч., гірн. Робітник, який займається відкочуванням (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викатник — ВИКА́ТНИК, а, ч., гірн. Те саме, що відка́тник. Викатник штовхав вагонетку до чорної стрічки транспортера (із журн.).  Словник української мови у 20 томах