викривний

ВИКРИВНИ́Й, а́, е́, рідко.

Те саме, що викрива́льний.

Мотив про царя, що втрачає царство і стає вбогим, особливо полюбився фольклорові прихованою в ньому соціально-викривною тенденцією (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. викривний — викривни́й прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. викривний — -а, -е, рідко. Те саме, що викривальний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викривний — ВИКРИВНИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що викрива́льний. Викривна розповідь письменниці триває далі (Літ. газ., 24.І 1946, 4).  Словник української мови в 11 томах