виляскувати

ВИЛЯ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. Б'ючи, плескаючи, ляскаючи, утворювати гучні звуки.

Грицько бачить, що за рудою і другі [вівці] повертають з шляху, – пустився підтюпцем, .. виляскуючи малахаєм (Панас Мирний);

Виляскуючи босими ногами, підбігла [Мотя] до Ганни (В. Козаченко);

Усю ніч вітер бив, виляскував брезентом наметів, усю ніч гнав хмари по небу, а дощу так і не нагнало (О. Гончар).

2. Голосно співати (про птахів).

[Христя:] Соловейко десь далеко-далеко так і виляскує, так і виляскує, аж луна йде! (М. Кропивницький);

Ніде вже їх [солов'їв] не почуєш, відспівали, на гніздах сидять, а в студента вечір солов'їний – щебечуть, виляскують з притьохком, аж переляски йдуть (О. Гончар).

3. Віддаватися луною.

Його тихий уїдливий сміх ще довго женеться за мною й виляскує мені в ухах (М. Івченко).

Значення в інших словниках

1. виляскувати — виля́скувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виляскувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Плескаючи, ляскаючи, утворювати гучні звуки. 2》 Голосно співати (про птахів). 3》 рідко. Віддаватися луною.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виляскувати — СПІВА́ТИ (про птахів), ВИСПІ́ВУВАТИ підсил., ЩЕБЕТА́ТИ, ВИЩЕБЕ́ЧУВАТИ підсил. розм., ПІ́ЯТИ розм.; ПІ́ТИ розм.; СВИСТІ́ТИ, СВИСТА́ТИ (видавати свист); ЛЯЩА́ТИ, ВИЛЯ́СКУВАТИ підсил. (дуже дзвінко, голосно); ТЬО́ХКАТИ (перев.  Словник синонімів української мови
4. виляскувати — ВИЛЯ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Плескаючи, ляскаючи, утворювати гучні звуки. Грицько бачить, що за рудою і другі [вівці] повертають з шляху, — пустився підтюпцем,..  Словник української мови в 11 томах
5. виляскувати — Виляскувати, -кую, -єш гл. Сильно хлопать, щелкать, шлепать. Виляскуючи малахаєм. Мир. ХРВ. 39. Карасі, язі, щуки, окуні виляскують по воді. О. 1862. ѴІІІ. 16.  Словник української мови Грінченка