винницький

ВИ́ННИЦЬКИЙ, а, е, заст.

Прикм. до ви́нниця.

* У порівн. Здоровенна, наче винницький казан, голова (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. винницький — -а, -е, заст. Винокурний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. Винницький — Ви́нницький прізвище  Орфографічний словник української мови
3. винницький — ВИ́ННИЦЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до ви́нниця. Здоровенна, наче винницький казан, голова (Мирний, IV, 1955, 304).  Словник української мови в 11 томах
4. винницький — Ви́нницький, -а, -е Винокуренный.  Словник української мови Грінченка