виношений
ВИ́НОШЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́носити.
Вона, вигодувана ще за часів кріпацтва, виношена кріпацькими руками, вихолена у панській сім'ї, не буде чистити тії [тієї] риби (Панас Мирний);
Кожне слово у Назара було зважене, кожна думка, мабуть, заздалегідь обдумана і виношена (Ю. Збанацький);
Виборна се була сестричка Галя, .. хоч у виношеній, та у червоній стрічечці (Марко Вовчок);
Я ледве впізнаю .. Стьопу-бригадира, що вирядився в старий, геть виношений трофейний кітель (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)