випалений

ВИ́ПАЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́палити¹.

Лишили яр на 1931 рік неначе випалений: нічого не вродило (Т. Осьмачка);

Починався волзький степ безкраїй, Рудий та сивий, випалений сонцем (А. Малишко);

Оце йдемо вже кілька діб, – небілені хати і випалений хліб (Л. Костенко);

Голова вірника, і тулуб, і вигнуті ноги скидаються на випалені з чорної глини і поставлені один на одного три горщики (М. Стельмах);

// ви́палено, безос. пред.

На всіх стрілах біля оперення випалено тавро – знизу серп чи човник, а над ним угорі три крапки (Ю. Логвин);

У лабораторних умовах випалено першу цеглу, яку було відформовано на щойно введеній в експлуатацію дільниці (з газ.).

Значення в інших словниках

1. випалений — ви́палений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. випалений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до випалити I. Тактика випаленої землі — метод ведення війни, за якого на території супротивника знищується усе.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випалений — ВИ́ПАЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́палити¹. Куди? До Щорса. Йому, командиру більшовиків, сказати свої виразки, перечислити біди народу, розповісти про тюрми, розстріли, грабунки, про випалені панами села (Довж., Зач.  Словник української мови в 11 томах