випалений

ВИ́ПАЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́палити¹.

Куди? До Щорса. Йому, командиру більшовиків, сказати свої виразки, перечислити біди народу, розповісти про тюрми, розстріли, грабунки, про випалені панами села (Довж., Зач. Десна, 1957, 98);

Починався волзький степ безкраїй, Рудий та сивий, випалений сонцем (Мал., II, 1956, 89);

Голова вірника, і тулуб, і вигнуті ноги скидаються на випалені з чорної глини і поставлені один на одного три горщики (Стельмах, І, 1962, 259);

Випалене вапно не можна зберігати на вільному повітрі (Таємн. вапна, 1957, 50).

Значення в інших словниках

1. випалений — ви́палений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. випалений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до випалити I. Тактика випаленої землі — метод ведення війни, за якого на території супротивника знищується усе.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випалений — ВИ́ПАЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́палити¹. Лишили яр на 1931 рік неначе випалений: нічого не вродило (Т. Осьмачка); Починався волзький степ безкраїй, Рудий та сивий, випалений сонцем (А.  Словник української мови у 20 томах