випасання
ВИПАСА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. випаса́ти.
Дійшло до того, що калмицький хан посилає послів до султана, щоб той віддав йому землі між Дніпром і Дністром для випасання табунів (В. Малик);
На Бойківщині впродовж віків склалися такі форми випасання великої рогатої худоби: літнє – на толоках і гірських пасовищах; весняне і осіннє – на луках і полях, у лісі (з наук.-попул. літ.);
Випасання молодняку на пасовищі починають навесні (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)