випинання

ВИПИНА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. випина́ти і стан за знач. випина́тися.

Унаслідок усушки та усадки зрубу можливі бокові випинання і деформація стін (з наук. літ.);

Педколектив школи наполегливо працює над усуненням недоліків, долає самозаспокоєність, випинання успіхів (із журн.).

Значення в інших словниках

1. випинання — випина́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. випинання — я, с. Дія за знач. випинати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випинання — ВИПИНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. випина́ти. Внаслідок усушки та усадки зрубу можливі бокові випинання і деформація стін (Дерев. зодч. Укр., 1949, 28).  Словник української мови в 11 томах