випікання
ВИПІКА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. випіка́ти.
Посідали [Іван із Максимом] на призьбі перепочити та щоб не плутатись під ногами в жіноцтва, заклопотаного .. справою випікання весільного короваю (Ю. Смолич);
* Образно. Сатирики і гумористи плідно продовжують традиції Остапа Вишні, головна з яких – гостре реагування на всі запити сучасності, випікання суспільних болячок і виразок (із журн.).
◇ (1) Випіка́ння оче́й – уїдливі дорікання, докоряння кому-небудь чимсь.
Лучче [краще] в чужій хатині, та весело, ніж у своїй, та невгіддя.., та випікання очей (Ганна Барвінок).
Словник української мови (СУМ-20)